Самовизначення — право кожного
народу самостійно вирішувати питання про спосіб і форму свого державного
існування, вільно встановлювати свій політичний статус і здійснювати свій
економічний, соціальний та політичний розвиток.
Санкція — складова частина норми
права, яка на випадок її невиконання визначає заходи з відновлення порушеного
права та покарання правопорушника. Свідок — кожна особа, якій відомі будь-які
обставини, що стосуються справи (ст. 68 КПК).
Система законодавства — цілісна сукупність всіх
упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, яка являє собою зовнішній
вираз системи права. Структура системи законодавства — це її будова, яка
зумовлена правом, інтересами держави та потребами практики правового
регулювання. Види структур системи законодавства: 1) галузева —
нормативно-правовий процес, нормативно-правовий акт, інститут, підгалузь,
галузь; 2) субординаційна — закон, указ, постанова, наказ, тощо; 3) федеративна
— законодавство федеральне, законодавство суб’єктів федерації.
Система права — система усіх чинних
юридичних норм певної держави. Структура С. п. виражається в єдності всіх
юридичних норм та їх розподілі за галузями та інститутами права.
Скарга — звернення в усній чи
письмовій формі до офіційного органу чи службової особи з приводу порушень
інтересів громадян, що охороняються законом.
Склад правовідносин — а) зміст правовідносин;
б) суб’єкти права; в) об’єкти права. Складна держава — держава, до складу якої
входять інші державні утворення з тим чи іншим рівнем самостійності.
Розрізняють такі види складних держав: а) федерація_; б) конфедерація; в)
імперія. 88 Скорочений робочий час — встановлена законом норма робочого часу з
метою охорони праці окремих категорій працівників без зменшення заробітної
плати.
Слідчі дії — частина процесуальних
дій, пов’язана з виявленням, фіксацією та перевіркою доказів у кримінальній
справі. Закон передбачає проведення таких дій: допит свідка, потерпілого; очна
ставка; ексгумація трупа; обслідування; пред’явлення для впізнання; призначення
експертизи; прослуховування і запис телефонних та інших переговорів.
Страхування — сукупність заходів по
створенню особливого грошового страхового фонду за рахунок внесків його учасників.
Із коштів фонду спеціалізована страхова організація здійснює відшкодування
матеріальних засобів, а також виплату інших грошових сум, спрямованих на
відшкодування збитків, спричинених дією стихійних сил природи, нещасними
випадками або за інших обставин.
Стягнення — примусовий захід, міра
відповідальності, яка застосовується як правило за вчинення правопорушення з
метою покарання і виховання особи, яка його вчинила, і з метою загального
попередження правопорушень.
Суб’єкт злочину — фізична особа, яка на
момент скоєння нею злочину досягла встановленого законом віку і була осудною.
Суб’єкт права — фізична або юридична
особа, поведінка якої регулюється нормами права за наявності у неї ознак
правоздатності та дієздатності.
Суверенітет державний — незалежність держави, що
полягає в її праві самостійно вирішувати всі внутрішні і зовнішні політичні
проблеми без втручання інших держав, організацій, осіб. С. — одна з головних
ознак державності.
Судова процедура — встановлений законом
порядок, відповідно до якого у процесі судочинства послідовно здійснюються
певні дії, обговорюються та вирішуються судові справи.
Судочинство — порядок судового
розгляду кримінальних, цивільних та адміністративних справ. Розрізняють
відповідно кримінальне, цивільне та адміністративне судочинство. Окремо
виділяється конституційне судочинство — визнання нечинними законів, які не
відповідають Конституції, спеціальним судовим органом.
