Угода (правочин) — волевиявлення двох і
більше сторін, спрямоване на встановлення, зміну чи припинення взаємних
юридичних прав і обов’язків. Угон транспортних засобів — заволодіння і рух на
чужому чи не ввіреному особі автомобілі (всіх видів), мотоциклі, тракторі або
іншій самохідній машині без мети її викрадення.
Умисел — одна з форм вини, що
полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків
свого діяння, за наявності бажання або свідомого допущення їх настання.
Розрізняють відповідно два види У. — прямий і непрямий (ст. 24 КК).
Умовне засудження — призначення судом
покарання, у випадку, коли воно у вигляді позбавлення волі (при врахуванні
судом усіх обставин справи) є недоцільним, як умовного. У цьому разі суд
постановляє не виконувати вирок, якщо протягом визначеного випробувального
строку засуджений не скоїть нового злочину і зразковою поведінкою та чесною
працею виправдає виявлену йому довіру (ст. 75–79 KK).
Унітарна (проста) держава — проста за своїм
устроєм держава, яка не має у своєму складі самостійних державних утворень, а
має тільки адміністративно-територіальний поділ. У. д. може включати автономії
(на- приклад в Україні — Республіка Крим).
Уряд України — найвищий орган
державної виконавчої влади. Усиновлення (удочеріння) — юридичний акт, в силу
якого вирішується питання про громадянство дитини. Між усиновленою дитиною і
особою, яка прийняла її на виховання, встановлюються правові особисті майнові
відносини, які існують між батьками і дітьми.
Ухвала судова — акт застосування норм
процесуального права, спрямований на виникнення процесу, його розвиток і
закінчення; виноситься судом колегіально (ст. 32, п. 3 КПК).
Ухилення від військової служби — військовий злочин, який
полягає у порушенні конституційного обов’язку громадянина України нести
військову службу (самовільна відлучка, самовільне залишення військової частини,
дезертирство тощо). Підлягає розгляду за кримінальним законодавством. Учасники
процесу — 1) учасники процесуальних правовідносин, що виникають у зв’язку з
провадженням у цивільній справі; 2) фізичні та юридичні особи, які захищають
при провадженні в кримінальній справі свої інтереси або інтереси і права осіб,
яких вони представляють, і наділені для цього відповідними процесуальними
можливостями.