Давність позовна — строк для судового за-
хисту права за позовом особи, право якої порушено.
Дарування — безоплатна передача
однією стороною (дарувальником) іншій стороні (обдарованому) за її згодою майна
у власність (ст. 717 ЦК).
Демократія соціальна — народовладдя, влада
більшості населення країни, що здійснюється через політичну систему
(організацію) суспільства з дотриманням основних прав усіх його членів.
Декрет — правовий акт Кабінету
Міністрів України, із застосуванням якого реалізуються делеговані парламентом
повноваження законодавчої влади (у випадках, передбачених законодавством).
Деліктоздатність — здатність особи нести
юридичну відповідальність за скоєне правопорушення (делікти).
Демократичний режим — здійснення державної
влади з повним дотриманням основних прав людини. При цьому забезпечуються
легальні можливості вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп
населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) і вільної
діяльності різноманітних громадянських об’єднань, що представляють інтереси
громадян і впливають на формування та здійснення державної політики.
Демократична республіка — форма державного
устрою, за якого формальне право участі у виборах вищих органів влади належить
населенню країни, яке досягло визначеного віку.
День прав людини — встановлений ООН на
честь прийняття 1948 р. Загальної декларації прав людини. Відзначається в
Україні щорічно 12 грудня, як у багатьох інших країнах світу.
Департизація — заборона створювати
осередки політичних партій в органах державної влади, прокуратури, збройних
силах, на державних підприємствах, в установах, організаціях; припинення
діяльності вже існуючих партійних осередків у цих органах.
Депутат — повноважний та
відповідальний представник народу у парламенті країни чи виборців свого
виборчого округу та населення регіону у відповідних місцевих Радах народних
депутатів. Депутат покликаний виражати й захищати суспільні інтереси та
інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та
контрольної функції представницького органу.
Депутатська група — об’єднання депутатів
законодавчого (представницького) органу за територіальними, партійними та
іншими ознаками для досягнення певної мети і ефективного виконання депутатських
повноважень.
Депутатські комітети і комісії (постійні й тимчасові) —
утворюються в парламенті, у місцевих Радах народних депутатів з числа обраних
депутатів, маючи своїм завданням підготовку законопроектів, рішень місцевих Рад
і розгляд інших питань, що входять до компетенції представницьких органів
законодавчої влади і самоврядування, контроль за втіленням у життя прийнятих
ними законів, рішень та інших правових актів.
Депутатська недоторканість — встановлена законом
гарантія недопущення притягнення депутата до кримінальної, адміністративної чи
іншої відповідальності без згоди на це відповідного представницького органу.
Депутатські повноваження — визначаються
Конституцією та законами України для депутатів усіх рівнів, а також наказами
виборців.
Держава — організація політичної
влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка,
зберігаючи його цілісність та безпеку, здійснює керівництво ним в інтересах
цієї частини, а також управління загальносуспільними справами.
Держава соціальної демократії — організація політичної
влади трудящих — власників, що становлять більшість суспільства, яка, керуючи
суспільством відповідно до їх волі, забезпечує реальне здійснення і захист
основних прав людини, прав нації та народу, а також задоволення соціальних
потреб на загальнолюдських засадах свободи, справедливості і солідарності.
Держава соціально-демократичної орієнтації — організація політичної
влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його
частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і
безперешкодного здійснення основних прав людини, прав націй (народу) та
прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
Державна влада — як ознака держави
характеризується суверенністю, універсальністю і загальністю примусового впливу
на поведінку людей.
Державна дисципліна — точне дотримання всіма
організаціями та громадянами встановленого державою порядку діяльності
державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб по
виконанню покладених на них обов’язків. Формами державної дисципліни є планова,
фінансова, договірна, штатна, технологічна, службова та ін.
Державна зрада — умисно вчинене
громадянином України діяння на шкоду суверенітету, територіальній
недоторканості, обороноздатності або державній безпеці України, перехід на бік
ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, допомога іноземній
державі чи організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності
проти України.
Державна реєстрація підприємства — акт, з моменту
підписання якого підприємство набуває статусу юридичної особи.
Державне правління — спосіб організації
вищої державної влади. Д. п. характеризує порядок утворення, структуру і
правове положення органів державної влади та встановлений порядок їхніх
взаємовідносин. Визначальною ознакою Д. п. є правовий статус глави держави.
Види сучасного Д. п.: президентська республіка, парламентська республіка,
напівпрезидентська республіка, парламентська монархія, дуалістична монархія.
Державне обвинувачення — в кримінальному
процесі діяльність уповноважених законом органів та осіб, що полягає у доведенні
вини особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності. В суді України
державне обвинувачення підтримує прокурор.
Державний кордон — лінія, що визначає
межі сухопутної і водної території України. Вертикальна поверхня, що проходить
по цій лінії, є кордоном повітряного простору і надр України.
Державно-правовий режим — сукупність засобів,
прийомів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки
зору співвідношення демократичних і авторитарних засад. Групи правових режимів:
демократичний, недемократичний (авторитарний, тоталітарний та інші).
Державний режим — спосіб здійснення
державної влади певними методами й засобами.
Державний устрій — спосіб поділу держави
на певні складові частини та розподіл влади між нею та цими складовими частинами.
Державні інспекції — спеціальні державні
органи, що здійснюють нагляд і контроль за дотриманням усіма суб’єктами
встановлених відповідними правовими актами правил — санітарних, пожежних,
ветеринарних та ін.
Дієздатність — закріплена законом
здатність суб’єктів права (людей, їхніх об’єднань або спільностей)
дотримуватися своїми діями своїх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Джерело підвищеної небезпеки — в цивільному праві —
діяльність, пов’язана з використанням технічних засобів, матеріалів, предметів,
устаткування тощо, які створюють підвищену небезпеку для оточення.
Дискримінаційна норма — норма, яка позбавляє
особу певних загальновизначених прав.
Дізнання — початкова форма
попереднього розслідування. Основна функція Д. — проведення оперативно-розшукових
заходів та невідкладних слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб,
які його здійснили.
Диспозиція — складова частина норми
права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозволяється,
забороняється, рекомендується проведення певних дій.
Дія злочинна — активна, суспільно
небезпечна, заборонена кримінальним законом, усвідомлена вина поведінки особою,
яка заподіяла шкоду об’єктам, що перебувають під охороною кримінального закону.
Добровільна відмова від злочину — остаточна, з власної
волі, з будь-яких мотивів відмова від завершення злочину при усвідомленні
можливості доведення його до кінця.
Довірена особа — особа, яка в період
виборчої кампанії по виборах до Рад народних депутатів має завдання ознайомити
виборців з кандидатом в депутати відповідної Ради, вести за нього передвиборчу
агітацію.
Довіреність — письмове
уповноваження, дане довірителем іншій особі (довіреному) для засвідчення певних
прав перед третіми особами.
Договір міжнародний — угода між двома або
кількома державами чи іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні
взаємні права і обов’язки в політичних, економічних чи інших відносинах.
Донос завідомо неправдивий — повідомлення
відомостей суду, прокурору, слідчому чи органу дізнання про здійснення злочину,
який реально не був скоєний.
Допит — у кримінальному
процесі слідча або судова дія, яка полягає в одержанні і закріпленні (фіксації)
усних відомостей (свідчень) про істотні для цієї справи обставини.
Дорадче опитування (консультативний
референдум) —провадиться з метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих
питань загальнодержавного та місцевого значення.
Дотримання норми права — форма реалізації
права, яка полягає в утриманні від скоєння діяння, забороненого нормами права.
Дрібне хуліганство — нецензурна лайка в
громадських місцях, образлива поведінка у ставленні до громадян та інші подібні
дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КАП).
Дублікат — другий примірник
документа, що має ту ж силу, що й оригінал.
